Морські свинки – чудові тваринки, вони приємні у спілкуванні, не складні у догляді, їх люблять дорослі та діти. Як і будь-яка жива істота, морська свинка проходить етапи дитинства, молодості, зрілості та старості. Упродовж усього життя їй необхідне правильне харчування, здорове травлення та нормальне виділення відходів. В організмі свинки відбуваються різні зміни під час росту, розвитку, розмноження, а також у відповідь на зміну сезону та залежно від умов утримання. У здорової морської свинки завжди хороший апетит, нормальне сечовипускання та дефекація.

Зміна, зменшення або відсутність апетиту (анорексія) – це завжди ознака виникнення проблем зі здоров’ям. Якщо морська свинка слабко реагує на їжу або взагалі не цікавиться нею протягом 6–12 годин, слід негайно показати її ветеринарному лікарю. Важливим показником також є зміни дефекації та сечовипускання. Власник морської свинки повинен з перших днів перебування тварини в домі привчити себе контролювати всі ці важливі процеси. Якщо морську свинку придбали для дитини, за її здоров’ям все одно має слідкувати хтось із дорослих. Крім того, корисно привчити свинку до зважування на кухонних електронних вагах. Іноді свинка починає втрачати вагу ще до того, як ви помітите зміни апетиту або випорожнень.

Зміни у тендітній та особливій травній системі морських свинок можуть виникнути з багатьох причин. Навіть якщо першочергово проблеми з’являються у дихальній, серцево-судинній, сечостатевій або іншій системі організму, у багатьох випадках чутлива травна система свинок негайно реагує на них. Втрата апетиту, зміна перистальтики можуть погіршити перебіг будь-якого захворювання у таких гризунів, як морські свинки, шиншили, кролики. Огляд ветеринарним лікарем-ратологом (спеціалістом із гризунів) є обов’язковим. Для одужання може знадобитися штучне ручне годування, проте воно може бути протипоказане, наприклад, при закупорці травного тракту, завороті кишок або інвагінації та деяких інших проблемах. У таких випадках примусове годування може лише нашкодити, і тоді морській свинці необхідне парентеральне введення поживних речовин, вітамінів та рідин у вигляді ін’єкцій.

Продукти харчування, вода та вітамін С мають першочергове значення для підтримання життя морської свинки, профілактики дегідратації (зневоднення) та стимуляції процесів травлення. До речі, морські свинки не можуть самостійно синтезувати вітамін С, тому їм необхідно отримувати його з їжею

Якщо ветеринарний спеціаліст рекомендував годувати вашу морську свинку вручну, важливо знати, що добова норма їжі та води для дорослої морської свинки приблизно така:

Споживання води може змінюватися залежно від температури, вологості та інших факторів. Наприклад, у спекотну погоду або в опалювальний сезон організму свинки потрібно більше рідини, а навесні та восени, коли в квартирах прохолодно, — менше. Споживання води має регулюватися ветеринарним лікарем: при сильному зневодненні рідини потрібно більше, а при розвитку набряку легень — менше. У будь-якому випадку, щоб правильно оцінити добову потребу у харчуванні та воді, свинку потрібно зважити. Для морської свинки вагою 1000 г необхідно 60 г сухого корму та 100 мл води. Щоб точно визначити, скільки їжі споживає ваш улюбленець, зважуйте його до та після годування. Навіть якщо хвороба не заразна, тримайте звірка окремо, але розміщуйте клітки поруч із звичними сусідами, щоб свинки могли спілкуватися, перегукуватися, але не поїдали їжу одна в одної.

При штучному годуванні слід використовувати корми найвищої якості. Важливе значення має відсоток грубої клітковини у кормі. Наприклад, свинка, яку годують лише дитячим харчуванням або соком, буде відчувати гострий дефіцит грубої клітковини у раціоні. Від соків, особливо підсолоджених, у свинок можуть виникнути коліки, бродіння у травному тракті та підвищене газоутворення. У деяких випадках рекомендується розводити сухий корм розчином електролітів (регідрон), соком трави пшениці або натуральним соком журавлини (без доданого цукру та консервантів). Їх використовують замість води для покращення смакових та поживних властивостей корму. Заборонено використовувати молоко або дитяче овочеве чи фруктове харчування з додаванням вершків. Морським свинкам не можна молоко.

Якщо у вас немає можливості придбати спеціальний корм для ручного вигодовування морських свинок, слід використовувати звичайні гранульовані корми, гранули з пресованого сіна, люцерни, розмочені в теплій воді (або іншій альтернативній рідині), або залишені на ніч у холодильнику для просочення, а вранці роздавлені ложкою та підігріті до кімнатної температури. Також можна перемолоти гранули на кавомолці (або розтерти у ступці з товкачем) разом із сіном, а потім змішати з рідиною. Гранули повинні містити 18–20% сирого білка та 10–16% грубої клітковини. Грубі волокна є середовищем для розвитку корисних бактерій і нормалізують перистальтику. Можна додавати подрібнену петрушку, моркву та інші овочі, змішуючи все у блендері.

Якщо ви приготували порошок, з нього готують пасту: для цього беруть приблизно 20 г порошку та додають близько 5 мл води. Годування густою пастою зменшує ризик виникнення аспіраційної пневмонії, а також сприяє перетиранню їжі зубами та стимулює травлення. У будь-якому випадку цей концентрат легко розбавити. До 20–25 г пасти можна додати ще 15 мл рідини та нагодувати свинку за один раз. Залежно від обставин добову порцію корму та рідини слід розділити на 4–6–8 годувань.

Для годування зручно використовувати інсуліновий шприц на 1 мл із повністю відрізаною канюлею для голки, щоб діаметр отвору дорівнював діаметру шприца. Краї отвору потрібно відшліфувати. Для випоювання води підійде звичайний інсуліновий шприц зі знімною голкою. У воду, за необхідності, додають вітамін С, її дають, чергуючи з порціями їжі та введенням необхідних лікарських препаратів.

Під час годування морську свинку потрібно розташовувати в природній позі або вертикально, але ні в якому разі не на спині. Можливо, вам буде зручніше годувати тваринку, загорнувши її в маленький мішечок, залишивши мордочку зовні. Свинка почуватиметься впевненіше, якщо під її лапками буде тверда поверхня, тому можна зробити щільну підстилку з складеного рушника та покласти його на зігнуту руку. Головне — не поспішати, контролювати, чи гризун ковтає їжу, та слідкувати, щоб їжа не потрапляла в дихальні шляхи.

Шприц вставляють у ротик збоку, безпосередньо позаду різців (передніх зубів), і легенько рухають ним, поки свинка не почне робити жувальні рухи. Потім повільно видавлюють вміст шприца в рот, зупиняючись, коли свинка перестає жувати. Поки свинка жує – вона ковтає. Легкі похитування шприца стимулюють жувальні рухи.

Якщо морська свинка приймає будь-які антибіотики, навіть найбільш щадні, у раціон для ручного вигодовування слід додавати позитивну флору або спеціальні препарати, які створюють сприятливе середовище для її розвитку. Різні препарати для відновлення мікрофлори шлунково-кишкового тракту морських свинок, з ферментами або без них, ветеринарний лікар може призначити як при запорах, так і при діареї. Морські свинки за своєю природою є копрофагами — вони поїдають власний кал, щоб підтримувати популяцію корисної мікрофлори у кишечнику. Ветеринар може порекомендувати збирати кал здорових морських свинок, розбавляти його невеликою кількістю води та додавати до їжі для ручного вигодовування. Якщо вводяться не субстрати для розвитку флори, а самі позитивні бактерії, препарат слід давати у желатиновій капсулі, оскільки кисле середовище шлунка руйнує корисну флору. Йогурти давати не рекомендується, оскільки це молочний продукт. Пробіотики слід вводити через годину або дві після прийому антибіотиків, особливо якщо антибіотики призначені перорально (не у вигляді ін'єкцій, а через рот).

Сенс штучного годування полягає у поверненні гризуна до самостійного прийому їжі, тому необхідно пропонувати йому звичайне харчування. Свіжа, апетитна їжа завжди повинна бути доступною морській свинці у її житлі. Як спокусливий ласощі можна пропонувати свинці свіжу, чисту, без пестицидів траву тощо. Кількість з’їденого контролюють постійним зважуванням свинки. Слідкуйте, щоб після годування вона залишалася чистою та сухою. Дуже слабким свинкам, які погано ковтають, після спроб нагодувати слід акуратно прополоскати ротик чистою водою або відваром трав (ромашка, календула тощо). Під час полоскання також слідкуйте, щоб свинка не вдихнула рідину. Такі тварини повинні отримувати парентеральне харчування (у вигляді ін’єкцій) разом з іншим лікуванням.

Головний лікар
ветеринарної клініки «Умка»
ЛАЦАПНЬОВА
Яна Олександрівна.