Захворювання, спричинене патологічним розмноженням підшкірних кліщів Demodex canis. Ці кліщі паразитують у волосяних фолікулах і сальних залозах, але деякі джерела повідомляють, що при сильному ураженні їх можна виявити у лімфатичних вузлах, печінці, нирках, селезінці та кишечнику.

Найчастіше хворіють короткошерсті породи собак віком від 6 місяців до 2 років. Зараження може відбутися від матері до цуценят, а також через предмети догляду. На розвиток захворювання сильно впливають неповноцінне харчування, перенесені або супутні хвороби, а також знижений імунітет.

Існує кілька форм демодекозу. Спочатку власники собак помічають незначне облисіння, причому воно може з’являтися на будь-якій частині тіла тварини. Згодом алопеція збільшується в розмірах, з’являються нові ділянки. Свербіж при цьому захворюванні відсутній! Якщо своєчасно не розпочати лікування, собака дуже швидко починає лисіти. Шкіра стає грубою, запаленою, тріскається, а згодом приєднується вторинна мікрофлора, що ускладнює перебіг хвороби.

Діагноз встановлюють на основі клінічних симптомів і мікроскопії зіскрібка шкіри, де можна побачити збудників захворювання.

Лікування демодекозу тривале. Терапія полягає у введенні спеціальних протипаразитарних препаратів, місцевій обробці шкіри, а також у внутрішньовенних інфузіях протягом усього курсу лікування. Якщо демодекоз не ускладнений супутніми захворюваннями, прогноз, як правило, сприятливий. Якщо ж ураження шкіри становить понад 30–40%, при цьому розвивається вторинна інфекція — прогноз значно погіршується. У таких випадках не виключено розвиток сепсису.

Щоб уникнути тяжкого перебігу хвороби, необхідно уважно оглядати собаку та профілактично використовувати інсекто-акарицидні краплі.

Також читайте статтю: Демодекоз у собак

Лікар ветеринарної
клініки «Умка»
Залеська
Світлана Володимирівна