Были обнаружены вспышки заболеваний с потерей целых помётов среди декоративных крыс. На протяжении последних лет они очень беспокоят заводчиков. Существует теория, что это может быть связанно с парвовирусной инфекцией грызунов. Поэтому была написана эта статья.

Вступ

Парвовіруси – дрібні круглі віруси, стійкі до дії високих температур, кислот, багатьох розчинників і дезінфікуючих засобів. Виживають поза тілом при кімнатній температурі багато днів, витримують заморожування до –80ºС. Їх було ізольовано від багатьох тварин, зокрема гризунів, птахів, котів, собак, свиней, корів і приматів, включно з людиною. Зазвичай вони є видоспецифічними. Парвовіруси переважно уражають тканини з клітинами, що швидко діляться (печінка, кістковий мозок, мозочок, нирки, легені). Вони можуть спричиняти приховані або субклінічні інфекції, а також очевидні хвороби.

Щурячі парвовіруси

Існує три групи парвовірусів щурів, кожна з яких містить низку штамів вірусу. Штам, що викликає захворювання у щурів, відомий як вірус Кілхема, щурячий парвовірус (RV). У комерційних гніздових колоніях було зафіксовано високий рівень інфекції. Раніше високу ураженість спостерігали серед лабораторних щурів.

Парвовірусна інфекція у дорослих щурів зазвичай протікає безсимптомно, тобто заражені щури виглядають здоровими. Однак надійшло повідомлення про змішування колонії неімунних щурів із колонією, що має щурячий парвовірус. Через два тижні багато щурів стали зневодненими, їхні слизові оболонки та шкіра набули синюшного відтінку. Із 150 щурів загинуло 32. Із заражених щурів було виділено парвовірус. Серед інших симптомів у дорослих щурів спостерігалися ціаноз кінцівок, енцефаломіопатія та параліч.

З точки зору селекціонера найсерйознішою проблемою є зараження вагітної самки. На відміну від багатьох вірусів, парвовірус здатен проникати через плацентарний бар’єр, спричиняючи загибель плодів, зменшення чисельності приплоду, жовтяницю, деформацію плодів і гідроцефалію. Зазвичай щури, які постраждали на ранній стадії вагітності (до 12-го дня), з більшою ймовірністю страждають від внутрішньоутробної загибелі та реабсорбції плодів, тож ви навіть не дізнаєтесь, що щури були вагітні. Можливо, приплід з’явиться живим, але з проблемами. Можуть спостерігатися передчасні пологи, рання смертність, нежиттєздатність плодів тощо. Іноді щурам потрібна допомога при пологах або кесарів розтин.

У колоніях, де ця інфекція є ендемічним захворюванням, більшість щурів виробляють антитіла й набувають імунітету приблизно до семимісячного віку. Дослідження показали, що парвовірус легко передається серед щурів, які перебувають у замкнутих приміщеннях, і що хвороба загострюється при введенні неімунних тварин.

Передача вірусу переважно відбувається через дихальні шляхи, а завдяки витривалості вірусу — через забруднені поверхні, руки, пляшки з водою тощо. Вірус може передаватися через молоко й фекалії. Хвороба може передаватися від щурів, які виглядають здоровими. Після зараження щуреня може виділяти вірус протягом 10 тижнів і щонайменше 7 тижнів після утворення антитіл. Заражені дорослі щури, які перенесли хворобу безсимптомно, також виділяють вірус у навколишнє середовище. Деякі стають носіями. Хвороба може активізуватися й перейти у відкриту форму, якщо у щура послаблюється імунітет унаслідок стресу, інших хвороб, радіації, наркозу тощо.

Проблеми

Недавній синдром, який зачепив кількох селекціонерів, не новий — подібні спалахи трапляються ще з 70-х років. Характерним сценарієм є те, що через деякий час після участі у виставках селекціонери або заводчики раптово фіксували втрату цілих виводків. Захворювання характеризувалося загибеллю дорослих щурів, мертвонародженням і ранньою смертністю щуренят. Іноді деякі щуренята виживали. Цей процес тривав 2–3 місяці, а потім припинявся. Деякі самки наступного разу могли успішно розмножуватися.

Існують також інші захворювання, які можуть спричинити втрату приплоду, наприклад вірус Сендай і метрит. Вірус Сендай — один із гострих респіраторних вірусів, що можуть викликати пневмонії у щурів. При інфікуванні вагітні самки втрачають приплід не через ураження плодів вірусами, а через нестачу кисню для підтримання вагітності. При цьому спостерігаються респіраторні симптоми.

Інша можлива причина — метрит. Його зазвичай пов’язують із такими інфекціями, як мікоплазма і пастерельоз (вони також можуть уражати органи дихання). Ці інфекції можуть передаватися і статевим шляхом. Зараження може відбутися під час першої вагітності, а патологія зазвичай проявляється у другому або наступних виводках. Або самки можуть стати повністю безплідними, або народжують мертві приплоди чи нежиттєздатне потомство. Однак, на відміну від парвовірусної інфекції гризунів, від вижилих особин отримують усе більш хворобливе потомство.

Діагностика

У цьому випадку для виявлення парвовірусу застосовували флуоресцентний аналіз антитіл (ІФА). Для цього брали кров (зазвичай із хвостової вени) — не більше 1 мл на 100 г ваги щура.

Профілактика

Під час відвідування виставок і придбання нових тварин ви наражаєте своїх щурів на можливе зараження. Захистити щурів складно. Суворий карантин на виставці дотримати неможливо. Однак, якщо ви підозрюєте, що ваші гризуни заражені, не беріть участі у виставках і не запрошуйте до себе інших любителів і заводчиків. Ви самі повинні приймати душ і вдягати чистий одяг і взуття, якщо маєте намір спілкуватися з іншими заводчиками та їхніми улюбленцями. Водночас, якщо ви почнете втрачати приплід, доцільно призупинити розведення на три місяці.

Вимушені визнати, що виставки несуть у собі певну частку ризику.

Додаткова література:

• Pathology of Laboratory Rodents and Rabbits 2001 2nd Ed. D H Percy and S W Barthold, Iowa State University Press.
• The Laboratory Rat, Volume 1 Biology and Diseases, 1979 Eds H J Baker, J R Lindsey, S H Weisbroth, Academic Press.
• Pathology of Laboratory Rodents and Rabbits 2001 2nd Ed.

Національне товариство Великобританії Fancy Rat було створено у 1976 році для заохочення утримання одомашнених щурів як домашніх і виставкових тварин.

Переклад з англійської:
головний лікар
ветеринарної клініки «Умка»
ЛАЦАПНЬОВА
Яна Олександрівна