Шиншили належать до гризунів. Як і в морських свинок та кролів, їхні зуби ростуть протягом усього життя. Окрім різців (довгі передні зуби, які видно, якщо підняти губи), у шиншил також є корінні зуби (внутрішні або щічні), які необхідні для подрібнення та перетирання їжі. Для їх огляду ветеринар використовує спеціальні інструменти.

При нестачі твердої їжі та сіна або внаслідок неправильного прикусу у шиншили можуть надмірно розростатися як різці, так і корінні зуби, що заважає нормальному харчуванню. Виникає так звана малоклюзія. У таких випадках шиншила хоче їсти, сидить над кормом, але не їсть; іноді намагається взяти їжу до рота, але та випадає. Може також з’явитися рясне слиновиділення. У ротовій порожнині утворюються виразки, спричинені травмуванням слизової гострими краями зубів. Надмірне розростання зубів також може бути наслідком тривалої (5–8 днів) відмови від їжі через інше захворювання.

Маніпуляції зі вкорочення надмірно розрослих зубів, зокрема внутрішніх (щічних), слід проводити лише під загальним наркозом із використанням спеціального обладнання — це знижує ризик травм та переломів щелеп, дозволяє лікарю коректно виконати необхідні процедури як у випадках помірного ураження (розрослися різці або утворилися «гачки» на коронках перших премолярів), так і в запущених ситуаціях, коли потрібно сточувати всі зубні аркади, адже доступ до крайніх молярів є дуже складним.

Наркоз дійсно несе певний ризик для життя тварини, але голодна смерть через неможливість харчуватися або ускладнення вторинних хвороб виправдовують прийняття обґрунтованого ризику. Шиншили гірше переносять наркоз у запущених випадках захворювання, коли вже розвинулися супутні стани, зокрема: виснаження, атонія шлунково-кишкового тракту, дисбактеріоз, а також інфекційні захворювання, що виникають або загострюються через ослаблення імунітету.

Як правило, у легких випадках після вкорочення зубів тварина одразу починає їсти. Якщо причина — відсутність твердих кормів, варто проконсультуватися з ветеринаром щодо правильного раціону для вашого улюбленця — і подібна патологія більше його не турбуватиме. Найчастіше причина криється в надмірному вживанні поживних гранульованих кормів та нестачі сіна.

Якщо справа у неправильному прикусі, можливо, доведеться регулярно, раз на кілька місяців, а інколи — кожні 3–4 тижні, привозити шиншилу на вкорочення зубів протягом усього її життя. Іноді неправильно зростаючі зуби доводиться видаляти повністю — включно з протилежним, навіть якщо той здоровий.

Іноді, завдяки регулярному шліфуванню зубів під правильним кутом, вдається виправити прикус, і тварина надовго позбувається дискомфорту, пов’язаного із захворюваннями зубів.

Пам’ятайте, що навіть звичайне вкорочення різців у шиншили з неправильним прикусом бажано проводити не бокорізами чи когтерізами, а за допомогою спеціального ветеринарного стоматологічного обладнання для гризунів!

Іноді причиною неправильного прикусу є вроджена аномалія, а іноді — травма, утворення абсцесу або поява пухлини. У кожному конкретному випадку ветеринарний лікар надасть індивідуальні рекомендації та розробить прогноз щодо подальшого стану тварини.

Якщо зуби подовжилися внаслідок відмови від їжі через інфекційне або неінфекційне захворювання, що призводить до зниження апетиту, їх також слід своєчасно вкоротити.

Нажаль, існує ще одна реальна проблема із зубами у шиншил. Це стосується також кроликів, морських свинок та деяких інших гризунів. У цьому випадку відбувається надмірне розростання коренів зубів. Усі аналізи при цьому можуть залишатися в нормі. Цю проблему виявляють за допомогою рентгенодіагностики, проте радикального лікування не існує.

Укорочення розрослих зубів у ротовій порожнині не приносить тваринам помітного полегшення — вони продовжують голодувати. Парентеральне та штучне годування не дають довготривалого результату. Іноді вдається продовжити життя таких пацієнтів за допомогою спеціальних протизапальних і знеболювальних препаратів — це може діяти доволі тривалий час. Але часто трапляються безнадійні випадки. Симптомами надмірного розростання коренів зубів можуть також бути лицьові абсцеси, кон’юнктивіти, риніти.

Профілактичні заходи також передбачають огляд ротової порожнини у ветеринарного лікаря кожні пів року або щонайменше раз на рік, а також проведення рентгенографії голови.

Цілком ймовірно, що ця патологія передається у спадок, тому при плануванні розведення необхідно здійснювати рентгенографію щелеп виробника, причому неодноразово протягом життя. Зазвичай симптоми починають проявлятися у віці близько одного року, але частіше — у старших тварин, хоча іноді — навіть у молодих особин.

Можливою причиною також є неправильне харчування, незбалансоване за вмістом мінералів, макро- і мікроелементів, а також вітамінів. Оскільки більшість шиншил харчуються промисловими кормами, проконтролювати та скоригувати раціон буває вкрай складно. Існує думка, що надмірне розростання зубів може бути спричинене підвищеним вмістом фтору в раціоні, який потрапляє до організму з сіном, обробленим гербіцидами, комбікормами, виготовленими на його основі. Якщо потрібно, я можу допомогти сформувати орієнтовні рекомендації щодо кормів або підготувати перелік показників, на які варто звертати увагу при виборі раціону для шиншил.

Виявлення цієї патології на ранній стадії дає змогу спланувати лікування і підвищує шанси на продовження життя шиншили. Регулярний ветеринарний контроль, рентгендіагностика та уважне спостереження за поведінкою тварини можуть суттєво вплинути на перебіг хвороби.

Головний лікар
ветеринарної клініки «Умка»
ЛАЦАПНЬОВА
Яна Олександрівна