Параанальні залози – це дві невеликі залози, які розташовані біля виходу ануса кішки. Їхня функція полягає у виділенні густого секрету з різким і неприємним запахом. Природне призначення такого секрету досить просте: за допомогою цього «аромату» тварини мітять територію, відлякують і попереджають конкурентів про свою присутність або ж приваблюють особину протилежної статі; секрет також виділяється під час стресів.

Якщо тварина живе в квартирі, актуальність очищення залоз зникає. Сьогодні більшість домашніх кішок утратила здатність до самостійного очищення параанальних залоз, тому піклуванням власника є періодична допомога у цьому процесі.

Причини закупорки параанальних залоз (до кінця не з’ясовані, можуть бути різні):

- вроджена вузькість залоз, занадто густий секрет;
- надлишок білка в раціоні;
- хронічні закрепи, розлади;
- вірусні інфекції;
- зміна харчування;
- зниження активності, малорухливий спосіб життя.

Симптоми запалення параанальних залоз:

- кішка постійно вилизує ділянку навколо анального отвору;
- тварина щільно притискає хвіст до анальної зони;
- від кішки може йти неприємний запах;
- кішка може тертися задом об дивани, килими тощо, щоб звільнити залози;
- біля ануса з’являються припухлості, іноді з почервоніннями;
- виникає свербіж, адже секрет параанальних залоз є доволі алергенним. Розвивається загальна алергічна реакція: розчухи та кірочки на спині (особливо у кішок), лупа, посилене линяння.

Що може статися, якщо залози не очищаються?

Якщо секрет не виходитиме, залози розтягуватимуться, секрет накопичуватиметься, що з часом призведе до абсцесу параанальної залози (гнійне запалення). У такому випадку доведеться лікувати абсцес.

Лікування запалення параанальних залоз у кішок

Якщо вчасно звернутися до ветеринарного лікаря, коли відбулося лише переповнення залоз через загустіння секрету, лікування може й не знадобитися – достатньо лише почистити залози. Іноді потрібні додаткові аналізи та дослідження. Якщо почалося запалення, призначають протизапальні та знеболювальні препарати у вигляді ректальних свічок, ін’єкцій. Якщо утворився абсцес – його розкривають і призначають більш серйозне лікування та обробки (промивання, антибіотики, блокади), використання захисного комірця до загоєння рани.

Профілактика

Для профілактики абсцесу параанальних залоз необхідно їх регулярно чистити. Адже набагато легше попередити проблему, ніж лікувати її наслідок – абсцес. Для цього слід звертатися у ветеринарну клініку. Частота процедури – раз на 1–2 місяці, іноді рідше (індивідуально для кожної тварини).

Лікар ветеринарної
клініки «Умка»
Лепушинська
Валерія Сергіївна