Для кішок різні фірми випускають «контрасекси» у вигляді таблеток або крапель, для запобігання чи переривання статевої охоти. Існують також гормональні ін’єкції для профілактики тічки. Усі лікарські препарати цієї групи слід застосовувати строго за інструкцією або за призначенням ветеринарного лікаря. Звичайно, вони мають низку побічних ефектів при тривалому чи неправильному застосуванні.

У будь-якому разі, чи застосовуєте ви для кішки спеціальні препарати, чи народжує вона часто, рідко або зовсім не народжує, у неї можуть виникнути різні захворювання: кістозна дегенерація та/або кісти яєчників, ендометрити, піометри, вагініти, пухлини внутрішніх і зовнішніх статевих органів, пухлини молочних залоз тощо. Тому 1–2 рази на рік ви повинні показувати кішечку на профілактичний огляд, а також робити УЗД. Якщо ви не стерилізуєте свою кішку, тому що хочете мати від неї потомство, не забудьте перевірити її та майбутнього «жениха» на деякі інфекції.

Токсоплазмоз, хламідіоз та інші хвороби, небезпечні для людей, можуть непомітно жити у вашій кішці (як у породистій, так і в безпородній) та в її кошенятах, яких ви, можливо, будете дарувати своїм близьким. Крім того, багато інфекцій можуть становити загрозу життю кошенят і їхніх батьків.

Кастрована кішка не змінює свій характер. Вона поводиться так само, як і до кастрації у проміжках між тічками. Ви повинні бути уважними до раціону кастрованої кішки, адже вона буде схильна до повноти. Надавайте їй більше можливостей активно рухатися та дотримуйтеся рекомендацій ветеринарного лікаря щодо годування. Зберегти струнку фігуру таким способом легше, ніж потім боротися із зайвою вагою, яка провокує захворювання серцево-судинної системи, порушення обміну речовин, травлення, гормональні проблеми (діабет тощо).

Каструвати кішку бажано до або після першої тічки. Стерилізуючи кішечку саме в цьому віці, ми зменшуємо можливий ризик розвитку раку молочних залоз на 80–100%, а це дуже важливо, адже у кішок ця проблема трапляється надзвичайно часто. Перша тічка зазвичай настає приблизно у 8–9 місяців у простої європейської кішки, у 4–6 місяців в орієнтальних тонких, вузькомордых порід і до 12 місяців у перських та схожих за тілобудовою кішок. Можна каструвати кішку і раніше (з 4 місяців), або пізніше (до самої старості).

На момент операції у кішки не повинно бути тічки, молока, маститу, вагітності, кошенят. Ветеринарний хірург може прооперувати в будь-якому випадку, але для здоров’я кішки краще, щоб вона була у спокійному стані — тоді ймовірність ускладнень буде меншою.

Перед операцією кішка повинна бути голодною 12 годин. З собою потрібно взяти ковдрочку (після наркозу кішку знобить). Післяопераційний бандаж можна пошити або купити заздалегідь, чи придбати у ветеринарній клініці в день операції.

Видалення яєчників називається оваріотомія. Деякі лікарі віддають перевагу видаленню матки разом із яєчниками, і вони, безсумнівно, будуть праві. У такому випадку операція називається оваріогістеректомія. Обидві операції є порожнинними, тобто ветеринарний лікар через надріз потрапляє в черевну порожнину, вилучає потрібний орган, накладає лігатури на судини й повністю видаляє яєчники або матку з яєчниками.

Якщо після операції кішка проявляє статеву активність, іноді це означає, що частинка яєчника залишилася в черевній порожнині й продовжує функціонувати, або гормони виробляє залишена матка, або наднирники беруть на себе цю функцію. Іноді це можна виправити, іноді – ні. Радьтеся зі своїм ветеринарним лікарем.

Для цих операцій потрібен загальний наркоз, тому суворо дотримуйтеся правила, що кішка повинна залишатися голодною — так вона краще перенесе наркоз. Перед операцією кішці виголюють животик.

Власники тварин дуже часто ставлять лікарю два питання. Перше – а чи не помре кішка? Відповідаю – 99% операцій проходять благополучно, але кожен живий організм індивідуальний: у тварини, як і в людини, може бути серцева недостатність, ниркова, алергічна реакція на деякі компоненти наркозу, шовні матеріали тощо, а також прихована інфекція в організмі, яка може проявитися після зниження імунітету, пов’язаного з наркозом та оперативним втручанням.

Далеко не всі власники погоджуються зробити кішці перед операцією ЕКГ, УЗД, загальні та біохімічні аналізи крові й сечі, щоб ветеринарний лікар міг адекватно оцінити стан тварини, хоча в деяких клініках вони є обов’язковими. Іноді ці обстеження дійсно необхідні, іноді їх можуть запропонувати як профілактичні. У будь-якому випадку дотримуйтесь хоча б елементарних правил: кішка повинна бути своєчасно дегельмінтизована (прогнати глисти) та вакцинована (щеплена від панлейкопенії, хламідіозу, герпесвірусу, каліцивірозу та сказу). Ускладнення частіше виникають у кішок із надмірною вагою.

Друге запитання, яке вперто ставить більшість власників – а чи відросте шерсть на животику? Так. Через два місяці буде як новенька. Окрім особливих випадків, наприклад у старих кішок із порушеннями обміну речовин.

Буває, що під час операції хірург виявляє якусь патологію (пухлини, кісти, запалення…), і це може змінювати хід операції, її вартість, а також післяопераційне лікування. На вартість операції може впливати якість і ціна шовного матеріалу, застосовуваних для наркозу та реанімації препаратів, необхідних антибіотиків тощо.

Після наркозу кішка може тихенько спати до наступного ранку, ходити-блукати, іноді навіть задом наперед, намагатися забратися на висоту, кричати – це все не страшно, кожен організм по-своєму відходить від загального наркозу.

Головне, щоб кішка не впала з дивана, не захлинулася в блюдечку, не уткнулася носом і не задихнулася, не лягла на холодне чи на протязі, не забралася кудись, де могла б застрягти. Тобто вона має бути під наглядом, поки повністю не почне себе контролювати. Тому операцію найкраще планувати на ранок свого вихідного дня.

Щодо препаратів для загального наркозу – хороший наркоз той, який подобається хірургу. Не важливо, вітчизняний це препарат чи імпортний, головне, щоб ветеринарний лікар вміло ним користувався.

Як правило, кішкам після подібної операції призначають уколи на 3–5 днів. Зазвичай це антибіотики, серцеві, кровоспинні, іноді сечогінні, ранозагоювальні, стимулюючі перистальтику й апетит препарати. Шов потрібно обробляти антисептиком 1–2 рази на день. Шов має бути чистим і сухим. У жодному разі не можна дозволяти кішці вилизувати шви. Деяким кішкам, окрім попонки, може знадобитися захисний комір.

Упродовж перших трьох діб більшість кішок повністю приходять до тями. Третя повіка, яка наполовину прикриває очі після наркозу, поступово стає на місце, відновлюється рухова активність і координація рухів. Зазвичай кішки спочатку починають ходити в туалет «по-маленькому», потім починають пити водичку, потім їсти, а далі – ходити в туалет «по-великому». Слідкуйте, щоб у кішки не було закрепу, не давайте сухих кормів, у перші дні їжа має бути рідка. Якщо кішка буде сильно тужитися – у неї можуть розійтися шви.

Шви зазвичай знімають на 10-й день, іноді на 7-й або 14-й. Буває, що використовується розсмоктуваний шовний матеріал, і шви відпадають самі, але такий матеріал також має свої недоліки.

Замість післяопераційного бандажа можна робити перев’язки, але пов’язка, як правило, погано тримається або з’їжджає. Бандажик можна зробити з бавовняних колготок чи рукава від гольфа, прорізавши в них отвори для лап, приклеївши жіночу гігієнічну прокладку на місце ранки; або з шматка щільної, але дихаючої тканини, зробивши на спинці зав’язочки. Бандаж знімають через два дні після зняття швів.

Головний лікар
ветеринарної клініки «УМКА»
ЛАЦАПНЬОВА
Яна Олександрівна