Щоб переконати придбану ігуану у своїй дружелюбності, вам знадобиться багато часу. Спершу потрібно зрозуміти причини її агресивності або, навпаки, пасивності й намагатися подолати їх не натиском, а спокоєм і доброзичливістю.

Молода ігуана, привезена з природи або народжена в неволі, сприймає людину як потенційного ворога, здатного завдати шкоди. Тому, бачачи людину, ігуана постійно перебуває в готовності до боротьби – вона роздувається, відкриває рот, демонструючи агресивність, б'є хвостом.

Ваше присутність робить її життя надзвичайно незручним – не до їжі чи відпочинку, усі сили спрямовані на боротьбу. Ігуана відчуває постійний стрес. Через це тварина стає вразливою до багатьох хвороб.

Не варто одразу намагатися встановити контакт. Спочатку агресивна, з часом ігуана може стати надто спокійною, її активність сильно знижується. Вона більшу частину часу лежить із заплющеними очима, сподіваючись, що хижак, тобто людина, подумає, що вона мертва. Така поведінка свідчить про те, що запас сил у тварини вичерпано і від активної оборони вона перейшла до пасивної. Але і в першому, і в другому випадку, напружуючи нервову систему, ящірка не може нормально харчуватися, слабшає і хиріє. Тому їй потрібно надати можливість спокійної адаптації до нових умов.

Про необхідність укриттів у тераріумі вже йшлося. Тераріум не повинен стояти там, де тварину постійно турбуватимуть. Ігуана має спати 10–12 годин на добу. А будучи денним видом, робити це вона може лише в темному та тихому місці.

Тривала відсутність відпочинку призведе до серйозної депресії та, знову ж таки, до відмови від корму й пригніченого стану. У перший час ігуана повинна бачити вас лише іноді й з певної відстані. Не робіть різких рухів і не видавайте гучних звуків.

Дуже важливо не хапати сплячу ігуану, навіть якщо вона вже звикла до рук. Спочатку потрібно її розбудити — обережно погладивши або заговоривши до неї, і лише потім проводити будь-які маніпуляції.

Взагалі ігуани — спокійні та легко приручувані істоти, тож наберіться терпіння і будьте доброзичливі.

Під час пересадки в новий тераріум також можливі стреси, тому краще привчати підрослу тварину поступово — поміщати її туди на певний час і давати звикнути до нових умов. Навіть різка зміна кормів може викликати стрес, і ящірка перестане їсти. Тому й цей процес потрібно проводити поступово.

Серйозним стресовим фактором є наявність у приміщенні іншої ігуани, а особливо — підсадка нової особини в тераріум. У такому випадку більше страждає новачок, особливо якщо він менший або рівний за розміром. Дві ігуани в одному тераріумі завжди впливають одна на одну. Сильніший обов’язково пригнічуватиме слабшого, відганяючи від корму і витісняючи з найкращих місць, що призводить до виснаження й загибелі слабкої тварини.

Тому при утриманні кількох ящірок у тераріумі потрібно створювати кілька точок прогріву, укриттів і ставити більше однієї годівниці. У молодих ігуан, які живуть разом у великій кількості, спостерігається сильне відставання в рості всіх, крім одного — найсильнішого та домінантного.

Відоме й цікаве захворювання, що виникає лише при груповому утриманні: у малюків починають загнивати кінчики хвостів. Жодні мазі не допомагають, і хвости доводиться ампутувати. Але варто розсадити ящірок по одній або надати кожній індивідуальне укриття і точку прогріву — процес одразу припиняється.

Тож стрес і його профілактика — одна з найважливіших тем при утриманні ігуан, облаштуванні тераріуму та виборі місця для нього.

Бондар
Вікторія Юріївна