Захворювання серця часто зустрічаються у фреток середнього та старшого віку. Середня тривалість життя здорових фреток становить 6–8 років. Перші симптоми ураження серця спостерігаються у 3–4 роки, а зі збільшенням віку захворюваність зростає. Переважно у фреток виникають набуті захворювання серця. Найпоширенішим захворюванням є дилатаційна кардіоміопатія, ці ураження клапанного апарату можуть бути зумовлені дирофіляріозом. Поки що немає підтверджень вроджених захворювань у тхорів. Перебіг хвороби може бути безсимптомним або можуть з’явитися ознаки серцевої недостатності. У старих тхорів зазвичай розвивається одночасно кілька захворювань (Хейді Л. Хофер).

Найчастіше дирофіляріоз у домашніх тхорів діагностували в регіонах із теплими кліматичними умовами, у середньому у 4-річному віці. Профілактичну діагностику можна проводити з 6 місяців. Інвазія, викликана Dirofilaria immitis, може призвести до тяжкого ураження серця та, зрештою, до летального наслідку. Через невеликий розмір серця та артерій навіть незначна інвазія одним або двома гельмінтами може мати найсерйозніші наслідки.

Клінічні симптоми, які найчастіше реєструвалися на практиці, супроводжувалися диспное, пригніченістю, блідістю слизових оболонок, асцитом. Можлива раптова загибель. При аускультації серцеві шуми будуть приглушеними внаслідок плеврального випоту, іноді вислуховується систолічне бурчання, виникають аритмії. На рентгенівських знімках можуть бути помітні кардіомегалія, плевральний випіт і асцит. Потрібне симптоматичне лікування. У клінічній картині немає патогномонічних симптомів, тому всіх тхорів із ураженнями органів грудної порожнини слід обстежувати на дирофіляріоз. Дирофіляріоз диференціюють від кардіоміопатій іншої етіології та лімфосарком.

У крові тхорів із природною інвазією не буде мікрофілярій у нативному мазку крові. Рекомендовано застосовувати тест на антигени ELISA. Для ідентифікації навіть незначної інвазії у тхорів із успіхом можна користуватися спеціальним набором ELISA. При УЗД-діагностиці можна побачити нематод у правому шлуночку серця, порожнистій вені чи легеневій артерії, але це не є надійним методом для встановлення діагнозу (Debra Kemmerer).

Профілактика полягає в запобіганні зараженню організму тхора (фретки). Для цього в домівках використовують репеленти, проводять зовнішні обробки тхорів від ектопаразитів і здійснюють регулярний профілактичний огляд у ветеринарного лікаря. Якщо ж є підозра на зараження дирофіляріозом, слід якомога швидше звернутися до ветеринарного лікаря для надання кваліфікованого лікування з позитивним результатом.

Переклад з англ.
лікар ветеринарної медицини
Ловяннікова
Анастасія Миколаївна

Список літератури:
- Biology of the Black-footed Ferret. 1999. Clark, Tim W.; Casey, Denise; Parker, Pamela. Philadelphia: Wildlife Preservation Trust International Inc. Aug. 1989. 192 p. ill. ISBN: 0962436801.
- Blackfooted Ferret. 1999. Casey, Denise. New York: Penguin Putnam Books for Young Readers. Oct. 1985. 64 p. ill. ISBN: 039608625X.
- Современный курс ветеринарной медицины Кирка, 2006, с476