Як правило, за оптимальних умов утримання, повноцінного годування та проведення різних профілактичних заходів тхори хворіють рідко, оскільки мають хороший імунітет. Проте бути застрахованим на сто відсотків неможливо. Виходячи з цього, ми ознайомимо вас із найбільш поширеним і небезпечним для фреток захворюванням – чумою хижих тварин.

Чума хижих тварин – вірусна хвороба тварин (тхори, як і собаки, дуже сприйнятливі до неї), що зазвичай супроводжується короткочасною гарячкою (підвищенням температури), запаленням слизових оболонок очей і носа, ураженням дихальної, травної систем, а також шкіри та нервової системи. Клінічно чума може проявлятися дуже різноманітно, часто з переважанням окремих ознак, тому умовно розрізняють легеневу, катаральну та нервову форми.

До чуми хижих тварин особливо чутливі фретки (декоративні тхори) віком від двох до п’яти місяців, але захворіти можуть тварини будь-якого віку. Нещеплені від цієї інфекції тхори дуже сприйнятливі до чуми, і в такому випадку може уражатися 100% поголів’я.

Джерела та шляхи зараження. Вірус міститься у виділеннях з очей, носа, у повітрі, що видихається, та у фекаліях хворих тварин. За певних погодних умов може переноситися повітрям у радіусі кількох сотень метрів.

Потрапивши в організм, вірус протягом перших шести діб розмножується в лімфоїдній системі, а потім з лейкоцитами розноситься по всьому організму. Потрапляючи на слизові оболонки, він руйнує епітеліальні клітини, які внаслідок цього стають місцем розвитку бактеріальних інфекцій. Тому з’являються ентерити (запалення кишечника), пневмонії (запалення легень) та інші ураження.

Симптоми. нкубаційний період триває від 9 до 30, іноді до 90 днів.

Выделяют острое, подострое, хроническое течение и абортивную форму болезниВиділяють гострий, підгострий, хронічний перебіг та абортивну форму хвороби.

Типовий гострий перебіг супроводжується підвищенням температури тіла, блюванням, світлобоязню, косоокістю, загальною депресією та загибеллю на 2–3-й день хвороби.

Підгострий перебіг також характеризується високою гарячкою протягом одного-двох днів, іноді – однієї-двох тижнів. На другий–третій день з’являються слизові, а потім слизово-гнійні виділення з носа. Висихаючи, вони утворюють кірочки навколо ніздрів. Дихання стає утрудненим, прискореним, зі свистом. Пульс прискорений, аритмічний. З очей також виділяється слизово-гнійний секрет, повіки набрякають і внаслідок цього злипаються.

Іноді захворювання характеризується запаленням шлунково-кишкового тракту та проявляється блюванням, запорами або проносами.

Абортивна форма супроводжується лише одним-двома днями нездужання.

Хронічний перебіг хвороби найчастіше властивий нервовій формі, проявляється підвищеною чутливістю, порушенням координації та парезами. Загибель настає через 1–2 години після судом. Хвороба триває від двох–чотирьох днів до трьох–чотирьох тижнів і довше.

Шкірна формачуми чуми у тхорів перебігає з ураженням шкіри підборіддя, повік, носа, губ, вух, лап. Хвороба перебігає гостро, виражені ознаки дегідратації (зневоднення), випадання та набряк прямої кишки тощо.

Катаральна форма чуми: найхарактернішою ознакою є риніти та кон’юнктивіти. Їх появі передують – озноб, сухість носового дзеркальця, млявість і апатія тварини. Через 3–4 дні з’являються виділення з очей і носа, на повіках і навколо носа утворюються гнійні кірочки, випадає шерсть. Дихання стає важким і зі свистом.

Легенева форма чуми: симптоми схожі з запальними процесами в легенях, кашель спочатку сухий, потім вологий, супроводжується хрипами; у ділянці грудної клітки тхори виявляють ознаки болючості при пальпації. Напади кашлю можуть довести тхора до блювання. Спостерігається вигинання спини та відмова від корму. Якщо до цих симптомів додається пронос, тварини різко худнуть, очі западають, шерсть скуйовджена, без блиску.

Нервова форма чуми: характеризується судомним скороченням м’язів голови, кінцівок, появою паралічів, парезів, епілептичних нападів. До цих симптомів можуть додатися запалення подушечок лап, висип на шкірі підборіддя, носа, губ, лап, пізніше з’являються кірочки та струпи. Тварини часто гинуть раптово – під час прийому корму раптом починають вищати, кружляти і через 10–15 хвилин гинуть.

При різних формах перебігу чуми у фреток смертність буває різною і в деяких випадках може досягати 100%.

При встановленні діагнозу, окрім наявності характерних клінічних симптомів, використовуються різні аналізи.

У деяких випадках, незважаючи на весь арсенал сучасних засобів, чуму у домашнього тхора вилікувати неможливо. Для профілактики здорових тхорів щорічно вакцинують протягом усього життя.

Більш детально про профілактику та лікування фреток ви можете дізнатися у нашій ветеринарній клініці «Умка».

Бондар
Вікторія Юріївна