Це інфекційне захворювання викликається парвовірусом, що уражає імунну систему. По суті, це повільно перебігаюча інфекційна хвороба, часто з летальним наслідком, яка характеризується посиленою проліферацією плазматичних клітин і високим рівнем противірусних антитіл. Вона має значну схожість з аутоімунними захворюваннями людей та тварин. Хвороба уражає всіх куницевих, зокрема фреток або одомашнених тхорів. До неї сприйнятливі норки, тхори, скунси, єноти… Парвовірус нагадує той, що спричиняє хворобу у котів.

Інкубаційний період (період, коли хвороба вже розвивається в організмі фретки, але її помітних проявів ще немає) може тривати від 6 днів до 2 років.

Основним джерелом зараження є тварини, що перехворіли і стали вірусоносіями, але зараження може відбуватися і від тварин в інкубаційному періоді, через інвентар (предмети догляду), руки, одяг і взуття людини, яка доглядає за хворою твариною.

Передається алеутська хвороба різними шляхами — фекально-оральним, аерозольним, при контакті з сечею, калом, слиною інфікованої фретки (у тому числі через укуси), під час спарювання, від матері до щенят через навколоплідні води та молоко; можливе зараження через гризунів-носіїв, при годівлі гризунами. У кровосисних комах вірус може зберігатися до півтора місяця, а отже, вони теж можуть бути джерелами інфекції. Заразитися фретка може навіть при короткому контакті під час відвідувань чи виставок, або через тривале виживання вірусу в довкіллі (до двох років) — зокрема, через старі вольєри. Захворювання може виникнути у будь-яку пору року і поширене по всьому світу.

Інфекція може перебігати приховано (субклінічно), але при стресах або ослабленні організму іншими хворобами вона може проявитися у хронічній чи гострій формі з тяжким перебігом і летальним наслідком. Найбільш сприйнятливі молоді тварини, у яких хвороба перебігає гостріше. Часто проявляється у лактуючих самок та їхнього потомства, але можуть хворіти тварини будь-якого віку і статі. Навіть за відсутності стресів велика кількість антитіл, що виробляються у відповідь на вірус, призводить до загального запалення стінок кровоносних судин, яке само по собі викликає ниркову та печінкову недостатність, пригнічення кісткового мозку і врешті призводить до смерті.

При гострій формі смерть може настати раптово, без симптомів. При хронічній формі хвороба прогресує повільно, смерть може настати як через 1–2 місяці, так і через 2 роки.

У фреток можуть розвиватися виражена слабкість, виснаження, підвищена спрага, погіршення стану шерсті, порушення линьки, координації рухів, парези, паралічі, блідість або жовтушність слизових та шкіри, іноді дрібні крововиливи в ротовій порожнині у вигляді коричнюватих цяток, кровотеча з носа чи рота, кашель, підвищення температури (вище 40,5 °C), рідкі темно-коричневі випорожнення, характерні для кровотеч у шлунку або тонкому кишечнику. Симптоми залежать від уражених органів. При зараженні самки можуть виникнути проблеми з заплідненням чи виношуванням (резорбція плодів, аборти, передчасні пологи, мертвонароджені або нежиттєздатні щенята).

У хворих тварин збільшується печінка (гепатит), селезінка, відбуваються зміни в легенях, нирках (гломерулонефрити), лімфатичних вузлах, тимусі, шлунково-кишковому тракті (гастроентерити тощо).

Алеутську хворобу слід відрізняти від інших вірусних інфекцій, ентеритів різної етіології, виразок шлунка, лептоспірозу. Фреток з підозрою на цю хворобу необхідно ізолювати від інших для запобігання поширенню вірусу. Є ймовірність, що вірус у заражених тварин може зберігатися кілька років. Не всі позитивні тварини будуть заразними у момент дослідження, але їх все одно потрібно ізолювати.

Неможливо точно передбачити, коли і в якій формі у позитивної фретки проявиться алеутська хвороба. Є невелика ймовірність, що з часом тварина знову стане негативною. Регулярні повторні тести на інфекцію та загальні й біохімічні аналізи крові можуть бути підказкою.

Виживаність при алеутській хворобі залежить від багатьох факторів. Якщо ви хочете допомогти тварині, звертайтеся до ветеринарного лікаря якомога раніше.

Профілактика — своєчасне виявлення носіїв і недопущення контакту здорових тварин із вірус-позитивними. Перевіряти фреток на алеутську хворобу слід щорічно.

Головний лікар
ветеринарної клініки «УМКА»
ЛАЦАПНЬОВА
Яна Олександрівна