Рептилії хворіють на різні захворювання, але зупинимося детальніше на хворобах органів дихання.

Такі патології можуть бути спричинені грибковими інфекціями, паразитами, вірусами, а перш за все — бактеріями, які викликають тяжкі пневмонії, що часто призводять до загибелі тварини.

Чіткої диференціації за локалізацією патологічного процесу немає. Умовно хвороби цієї групи у ветеринарній герпетології поділяють на захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів. Найчастіше у рептилій зустрічаються риніти та пневмонії.

Риніт може бути одностороннім або двостороннім, гострим або хронічним.

За характером запалення виділяють такі форми: катаральні, виразкові, гнійно-некротичні.

Причини розвитку захворювань різноманітні.

Найпоширеніші серед них: стреси, бактеріальні інфекції, дефіцит вітаміну А, неправильний температурний режим і рівень вологості, хламідійні та мікоплазменні інфекції, мікози, вірусні хвороби, подразнення слизових оболонок дихальних шляхів при вдиханні пилу, подразників та ін.

Наприклад, у черепах часто розвивається аспіраційна пневмонія через особливості будови їхньої дихальної системи. Звичайний «нежить», спричинений нестачею вітаміну А, призводить до накопичення слизу в ротовій порожнині та його потрапляння в трахею. Черепаха не може «відкашлятися». Інфекційні вогнища в ділянці коренів легень викликають скупчення ексудату у вентральних частках. Тому черепахи значно частіше хворіють на пневмонію, ніж інші хребетні. А гострі ексудативні пневмонії дуже часто переходять у хронічні гнійні процеси.

Якщо ваша черепаха живе на підлозі, вона завжди ризикує захворіти, навіть якщо прожила так багато років!

Щоб визначити причину хвороби, лікар має ретельно зібрати анамнез. Насамперед необхідно з’ясувати умови утримання та годування. Також слід враховувати, що контагіозність (заразність) для інших тварин вказує на інфекційну природу захворювання, а односторонні хронічні риніти часто спричиняються потраплянням стороннього предмета в носовий хід.

Дуже важливо оцінити характер виділень. Якщо вони серозні — це може свідчити про ринопатію, а слизисто-гнійний ексудат зазвичай вказує на інфекцію. Не варто відмовлятися від додаткової діагностики: бактеріологічних і цитологічних досліджень, рентгенографії голови та легень, а за потреби — риноскопії.

До захворювань нижніх відділів дихального тракту належать пневмонії. Найчастіше вони виникають через пізнє звернення власника до ветеринарного лікаря або через самолікування, що нерідко закінчується летально.

Пневмонії бувають гострими та хронічними. Гостра пневмонія також називається «ексудативною» або «вологoю». Така форма може завершитися загибеллю протягом доби. Якщо гостру пневмонію вдається стабілізувати, вона може перейти в хронічну — «суху» або «гнійну». У рідкісних випадках гнійна пневмонія може розвинутися як окреме захворювання. Умовно всі пневмонії поділяють на специфічні та неспецифічні.

До специфічних пневмоній належать:

• хламідійні
• мікоплазменні
• вірусні
• паразитарні

До неспецифічних — бактеріальні.

Під час збору анамнезу слід звертати увагу на тривалість хвороби, що дозволяє орієнтовно визначити стадію пневмонії. При клінічному огляді лікар неодмінно проводить аускультацію (у черепах це пов’язано з певними труднощами), що нерідко допомагає уточнити діагноз. Також необхідно оцінити наявність супутніх патологій: стоматитів, гепатопатій тощо. Проводяться додаткові діагностичні дослідження. Рентгенографія при підозрі на пневмонію дає змогу відрізнити її від компресійного синдрому та гіповолемічної емфіземи, які можуть мати схожі симптоми. Рентген виконують у латеральній, краніокаудальній та дорсовентральній проєкціях.

Лікування. При найменшій підозрі на захворювання необхідно негайно звернутися до ветеринарного лікаря-герпетолога! Не можна гаяти ні дня, адже це може коштувати вашому улюбленцю життя! Пам’ятайте: самолікування завжди закінчується трагічно для тварини, яка потребує допомоги кваліфікованого спеціаліста!

Прогноз: завжди обережний.

Література:
1. Д. Васильєв, «Черепахи. Утримання, хвороби та лікування», 2005, с. 84–90.
2. Дітмар Ярофке, Юрґен Ланде, «Рептилії. Хвороби та лікування», 2005, «Акваріум», Москва, с. 66

Лікар ветеринарної медицини
клініки «Умка»
Чуїстова
Анна Сергіївна