За твариною завжди видно, наскільки сильно її люблять господарі. Якщо собака здорова й щаслива, це неможливо не помітити: грайливий блиск в очах, здорова пружна шерсть, вираз мордочки… Є багато способів подарувати радість своєму улюбленцю: спілкуватися з ним, купувати різні іграшки, але є лише один, який зробить його і здоровим, і повністю задоволеним життям – ретельний догляд за шерстю, вушками та кігтиками. А коротко – грумінг..

Стрижка тварин у нашій країні стала затребуваною послугою, тому що дедалі більше власників розуміють, що їхнім улюбленцям потрібен регулярний догляд. Грумінг тварин – це водночас мистецтво, майстерність, ремесло й професія. Але передусім це особливий вид мистецтва, подібний до культури людської краси, адже полягає він в оздобленні собак.

Основними об’єктами нашої турботи стали ті породи собак, щодо яких досвід підтвердив: грумінг їм потрібен найчастіше. У XIX столітті серед представників аристократії було модно робити грумінг своїм собакам. Це мистецтво процвітало у Франції за часів короля Людовіка, і улюбленою породою незмінно залишався пудель. Приблизно тоді ж у Франції були засновані перші документально зафіксовані салони грумінгу. Відповідно, з часом придумали безліч моделей стрижки пуделя – щеняча стрижка, стрижка «кеннель», стрижка «ягня», континентальна стрижка та багато інших.

Грумінг проводиться тільки на вимитому й висушеному феном насухо собаці. Це необхідно, по-перше, для гігієнічності процедури, по-друге, щоб уберегти інструменти від затуплення. І найголовніше – потрібно враховувати особливості порід. Шерстний покрив захищає собаку від зовнішніх несприятливих впливів, сприяє підтриманню нормальної температури тіла. Природні умови, у яких утримується собака, викликають зміни в її шерстному покриві.

Різні породи собак мають шерсть, що відрізняється як за довжиною, так і за формою. Шерсть, окрім захисної функції, допомагає підтримувати нормальну температуру тіла. Пристосованість до різних кліматичних умов також впливає на її структуру.

Стан шерстного покриву – найважливіша породна ознака – має відповідати вимогам стандарту породи. Це насамперед слід враховувати при догляді за шерстю.

Шерстний покрив складається з підшерстя (пухового волосся), остевого та покривного волосся, а також так званих дотикових волосків – вібрисів, які відрізняються більшою довжиною чи товщиною. Вони розташовані у вигляді невеликих пучків над очима, на верхній губі та під нижньою щелепою.

1. Покривне волосся за зовнішнім виглядом нагадує козине. Воно найдовше, найтовстіше, пружне й жорстке, майже пряме або трохи хвилясте. Велика кількість покривного волосся характерна для жорсткошерстних собак. Росте переважно на шиї та вздовж хребта, на стегнах, у меншій кількості – на боках. Значний обсяг покривного волосся мають шнауцери, вівчарки, ердельтер’єри та інші жорсткошерстні породи.

У короткошерстних собак він відсутній або розташований вузькою смугою вздовж спини (такси, курцхаари, боксери, добермани…).

2. Остеве волосся – більш ніжне й тонке. Воно довше за підшерсток, щільно прикриває його, захищаючи від намокання та стирання.

3. Підшерсток – найкоротше й найтонше, дуже тепле волосся, що сприяє зменшенню тепловіддачі організму в холодну пору року.

Професійна стрижка й тримінг потрібні собакам різних порід, таких як: пудель, американський та англійський кокер-спанієль, йоркширський тер’єр, пшеничний тер’єр, шнауцер, усі жорсткошерстні тер’єри, ши-тцу, болонка, а також інші довгошерсті породи й усілякі метиси.

Під час кваліфікованої стрижки виконується гігієнічна обробка тварини, за бажанням господаря: підрізання кігтів, чистка параанальних залоз, вух і очей. Оскільки всі процедури з догляду за шерстним покривом собаки є для неї не природними, бажано, щоб уже з перших днів появи у вашому домі цуценя звикало до них. Звісно, у цей період вони матимуть більше символічний характер. Рекомендується просто імітувати окремі рухи й жести. Цуценя повинно звикнути як до ваших упевнених і терплячих рук, так і до безлічі інструментів, які потім будуть потрібні для створення його зачіски (тримінгу).

Тримінг (від англ. to trim – приводити до ладу, підстригати, оздоблювати, прикрашати) об’єднує дії, що виконуються з метою найвигіднішої демонстрації шерстного покриву собаки, тобто створення її зачіски.

Моделювання зачіски передбачає такі методи обробки шерсті собаки:

• щипка за допомогою спеціального ножа – стриппінг;
• щипка великим і вказівним пальцями – плакінг;
• два види стрижки машинкою (дуже коротко, майже під «нуль») – кліппервек і флэтвек, що відрізняються способом виконання, часом і ділянками обробки;
• стрижка ножицями, гармонізація, створення плавних переходів від короткої до довгої шерсті філіровочними ножицями – філірування меж, або блендинг;
• зняття шерсті у техніці стриппінг у два прийоми – спочатку остевого й покривного волосся, а через деякий час і підшерстка – дифас;
• топ-нот – шерсть, зібрана у хвостики й прикрашена бантиками.

На собачі зачіски теж існує мода. Одні варіанти стрижок на виставках приймаються, інші – ні. Наприклад, стрижка шнауцерів: зачіска, що визнана у США, Канаді й Австралії, недопустима у Німеччині, на батьківщині породи.

Усі грумери користуються такими методами грумінгу:

Стриппiнг – механічна зміна шерстного покриву, своєрідна штучна линька. Результат – оновлення волосяного покриву собаки. Якщо собака належить до жорсткошерстних, їй показаний стриппінг. Стриппінгують майже всіх жорсткошерстних тер’єрів, у яких шерсть складається з щільного підшерстка та довших «дротових» остевих волосків. У собак цього типу природна линька слабко виражена, вони майже не «сиплють» шерстю у квартирі. Але відмерлу шерсть необхідно регулярно видаляти, оскільки вона не захищає від намокання, не очищується й псує силует собаки.

Клiппервек (від англ. to clip – стригти овець) – стрижка ручною чи електричною машинкою майже під «нуль». Періодичність і довжина шерсті визначаються залежно від мети господаря. Стригти можна як «по шерсті», так і «проти шерсті».

Флэтвек (від англ. flat – рівний) – підтримання шерсті однакової довжини на певних ділянках тіла, визначених стандартом. Виконують машинкою чи ножицями по гребеню.

Обробка переходів від короткої шерсті до довгої: блендинг.

Філіровка – вирівнювання меж між довгою й короткою шерстю філіровочними ножицями. Це один із найважливіших етапів, який надає силуету завершеності.

Топ-нот – обов’язковий атрибут для собак із довжиною волосся на голові понад 10 см. Пасма збирають у хвостик і прикрашають бантиком, щоб захистити очі від волосся. Це обов’язковий елемент грумінгу мальтійської болонки, ши-тцу, йоркширського тер’єра тощо.

З перших місяців життя цуценяти всі волоски на голові необхідно збирати в один пучок, щойно довжина дозволить зробити це без незручностей для собаки й без стягування шкіри на голові.

Під час змагань по-різному зібрані пасма служать своєрідними розпізнавальними знаками різних порід.

Топ-нот – складова частина тримінгу мальтійської болонки, ши-тцу, йоркширського тер’єра та інших. Виконані за правилами, топ-ноти дозволяють підкреслити деякі важливі особливості, притаманні цій породі.

Виставкова стрижка шоу-трiм

Виставкову стрижку шоу-трім завжди виконують професіонали. Вона складається з серії послідовних операцій, які варіюються залежно від роботи з конкретною собакою.

Загальновідомо, що кішки – норовливі створіння, і часом їхня думка щодо майбутньої стрижки може не збігатися з вашою. А купання й зовсім перетворюється на справжню баталію… У такому випадку краще знайти компроміс – звернутися до грумера, який зуміє підібрати до вашого улюбленця індивідуальний підхід.

Кішкам, як нікому, стрижка потрібна для підтримання доброго здоров’я. Кожен справжній котолюб знає, що час від часу в травному тракті його улюблениці накопичується шерсть, яку вона проковтує під час вилизування. Як правило, кішки позбавляються від цих клубків шерсті природним шляхом, але інколи, коли шерсті накопичується занадто багато, можлива закупорка травного тракту, і ця проблема вирішується лише хірургічною операцією. Звісно, такі випадки нечасті, але краще вберегти свою кішку від подібної небезпеки. Видалення відмерлих волосків за допомогою масажної рукавички – проста процедура, яка допоможе зменшити кількість шерсті, що кішка мимоволі заковтує під час вмивання.

Кішкам деяких порід у силу їхніх фізіологічних особливостей досить складно доглядати за собою. Наприклад, перські кішки, виведені внаслідок схрещування довгошерстих і короткошерстих порід, успадкували від своїх короткошерстих предків не лише чарівну плоску мордочку, а й короткий язичок, який дуже ускладнює процес догляду за собою. А лінива кішка й зовсім може махнути на себе лапою та заснути у найближчому м’якому кріслі. Колтуни ж – це проблема майже всіх довгошерстих кішок: через них страждає ніжна шкіра тварини, а зваляний підшерсток більше не гріє чутливих до холоду довгошерстих «аристократок». Майстер допоможе позбутися колтунів і підкаже, як уникнути їх подальшої появи.

Сьогодні існує багато косметичних засобів для тварин, які дозволяють дбайливо розплутати шерсть і запобігти її подальшому сплутуванню. Деякі кішки (особливо довгошерсті) погано переносять спеку. Найкращий вихід у такій ситуації – підстригти кішку на літо. Літня стрижка корисна ще й тим, що під час поїздки на дачу в шерсті тварини не будуть заплутуватися грудочки землі, сухі травинки чи дрібні гілочки, які можуть травмувати шкіру й призводити до появи колтунів.

Підстригання кігтиків – також необхідна процедура грумінгу. Іноді кігті у кішки виростають занадто довгими й можуть травмувати ніжну лапку. Вони чіпляються за будь-яку м’яку поверхню й завдають тварині дискомфорту. У такий спосіб кішка навіть може випадково вирвати кіготь, а це дуже болісна травма. Крім того, підстригання кігтів потрібне і для безпеки, якщо в домі є маленька дитина.

І насамкінець: обираючи породу, кожна людина має свої побажання до характеру й зовнішності майбутнього собаки. Тип шерсті, звичайно, теж часто враховують. Але далеко не всі уявляють, якого саме догляду вимагатиме шерсть їхнього чотирилапого друга. Чомусь побутує думка, що довгу шерсть потрібно розчісувати й що вона линяє, а з короткою взагалі немає проблем. Це не так.

Будь-яка шерсть потребує догляду, а довга може й не линяти. І, можливо, написане вище підкаже вам щось чи допоможе у виборі цуценяти. Але перед тим, як описувати догляд за різними типами шерсті, хочу нагадати: незалежно від того, коротка у собаки шерсть, довга, жорстка чи взагалі відсутня, головною турботою власника має бути здоров’я собаки. Шерсть і шкіра – це верхній захисний шар організму. Порушення в стані здоров’я, навіть незначні, у першу чергу відображаються на зовнішньому вигляді собаки. Шерсть тьмяніє, починає випадати, з’являються проблеми зі шкірою, виникає специфічний запах шерсті. У абсолютно здорової собаки його майже не має бути (запах може з’явитися після дощу, а також сильніше відчувається у кобелів). Помітний запах може бути й ознакою порушення обміну речовин. Якщо у собаки з’явилися підозрілі симптоми – обов’язково й без зволікань покажіть улюбленця ветеринарному лікарю.

Лікар ветеринарної медицини
Ловяннікова
Анастасія Миколаївна