Блошиний дерматит — часта шкірна проблема у собак і котів. Паразитування бліх на тілі — це, власне, найпоширеніша причина шкірних захворювань у домашніх улюбленців. Живлячись кров’ю тварини, блоха виділяє у дерму слину, яка перешкоджає згортанню крові. Ця слина містить близько 15 потенційно алергенних компонентів, що можуть чинити подразнювальну та алергізуючу дію. До 80% усіх алергічних дерматитів у тварин, як з’ясувалося, пов’язані з блохами. При сильному свербежі з’являються подальші ушкодження (розчісування, самовикушування), що зрештою призводить до серйозних травм і, відповідно, інфікування уражених ділянок шкіри.

Шкіра деяких тварин не схильна до алергії й може зовсім не реагувати на укуси бліх. Відомо також, що з віком деякі тварини менше реагують на бліх, що, ймовірно, пов’язано зі зміною характеру імунної відповіді. Алергічні реакції на блошину слину можуть протікати у формі гіперчутливості негайного або уповільненого типу. Як правило, переважають реакції в гострій та хронічній формах.

При гострій формі спостерігається така клінічна картина:
- свербіж;
- утворення кірочок, папули з еритемою;
- ділянки гострого вологого дерматиту.

При хронічній формі:
- алопеції;
- гіперпігментація;
- сверблячі фіброзні вузлики з переважним розташуванням на спині, попереково-крижовій ділянці, на внутрішній поверхні стегон і животі.

Слід завжди пам’ятати, що блохи не живуть на домашніх тваринах постійно. Вони застрибують на тварину лише для того, щоб насититися кров’ю, а після цього залишають її. Блохи взагалі не можуть жити на своїх господарях постійно — їм потрібно розмножуватися у спокійних і безпечних місцях. Зазвичай вони ховаються в підстилці, на якій відпочиває тварина, у килимах і за ними, за плінтусами, у щілинах підлоги, у купках сміття по кутках. Хоча й без їжі блохи здатні жити досить довго (кілька місяців).

Діагностика ґрунтується на виявленні на тілі собак і котів бліх або їхніх фекалій. Майте на увазі — ви можете взагалі не побачити на тварині жодної блохи. Проводять тест із білим аркушем паперу: над аркушем собаку вичісують або витрушують, а потім аркуш зволожують, наприклад, із пульверизатора. Тест є позитивним, якщо чорні чи коричневі крапочки-смітинки розпливаються у іржаву плямку (фекалії бліх — це згорнулася окислена кров).

Лікування блошиного дерматиту є досить складним. Спершу треба оцінити ступінь ураження шкіри, а далі вживати заходів. У першу чергу необхідно припинити свербіж. Особливістю алергічної реакції при блошиному дерматиті є те, що в процесі не бере участі гістамін. Звідси висновок — призначати антигістамінні препарати недоцільно.

Якщо на шкірі присутні рани — необхідно проводити асептичні зовнішні обробки.

Позбавити тварину від бліх — завдання складне. Боротися з блохами у тварин потрібно регулярно. Обов’язково слід робити обробки від бліх і знищувати бліх у навколишньому середовищі. Обробки приміщення необхідно проводити кілька разів, адже розвиток яєць триває від двох днів до кількох тижнів. Крім того, на лялечку блохи протипаразитарні засоби не діють. Обов’язково потрібно пилососити квартиру, здійснювати механічне очищення, підстилки — викидати, або ж кип’ятити й прасувати.

Цикл розвитку блохи представлений на рисунку

Є безліч засобів для обробки від бліх тварин, будок, квартир, дворів і галявин. Вибір препаратів варто узгоджувати зі спеціалістами.
Якщо у ваших улюбленців з’явилися ознаки блошиного дерматиту, то, звісно, слід звертатися до ветеринарного лікаря.

Лікар ветеринарної
клініки «УМКА»
Коваль Альона Юріївна