Ветеринарна клініка Умка Київ

instagram
Ветеринарная клиника Киев

проспект Литовський, 10
kyivstar 098-598-57-28
lifecell 063-384-73-67

Ветклиника Киев

вул. Новомостицька, 2
kyivstar 067-100-34-75
lifecell 093-598-73-23

Консультації по телефону:
098 907 5173
(в міру доступності)

Увага!

Ми працюємо.
Надання послуг здійснюється за попереднім записом!

Режим роботи

З 9.00 до 20.00 - попередньо
уточнювати по телефону.
Перерва 14.00-15.00
без вихідних.

Попередній запис обов'язковий.

Вест-хайленд-вайт-тер’єр — хронічний гепатит

Поняття хронічний гепатит може охоплювати цілий ряд захворювань, при яких виникає запалення та загибель тканини печінки. У уражених собак повільно розвивається прогресуюче захворювання печінки. Існує багато можливих причин (віруси, бактерії, прийом гепатотоксичних препаратів тощо). Також існує генетична схильність до розвитку хронічного гепатиту у деяких порід.

У бедлінгтон-тер’єрів та вест-хайленд-вайт-тер’єрів зустрічається успадкований дефект метаболізму міді, який викликає хронічний гепатит (гепатит, асоційований із міддю / мідний токсикоз). Підраховано, що 25% бедлінгтон-тер’єрів мають це захворювання, а 50% є носіями (тобто не хворіють самі, але можуть передавати його нащадкам). Подібне накопичення міді може спостерігатися і у вест-хайленд-вайт-тер’єрів.

У бедлінгтон-тер’єрів це аутосомно-рецесивне успадкування. Тип успадкування у інших порід невідомий.

Печінка має великий резерв компенсаторних можливостей, тому якісь ознаки хвороби ви побачите лише тоді, коли уражена значна частина печінкової тканини. Перші симптоми зазвичай розмиті та неспецифічні — втрата апетиту, блювання, схуднення, депресія, млявість та/або підвищена спрага та сечовиділення. У міру прогресування хвороби з’являються ознаки, характерні для печінкової недостатності: жовтяниця, порушення згортання крові, накопичення рідини в черевній порожнині (асцит), тяжка втрата ваги та неврологічні ознаки (печінкова енцефалопатія), що пов’язана з накопиченням токсинів, які зазвичай метаболізуються в печінці.

Хвороба може протікати у трьох формах:

1. Молоді собаки (до 6 років) можуть раптово розвинути симптоми печінкової недостатності: блювання, депресія та апатія. Більшість таких тварин гине протягом кількох днів, незважаючи на інтенсивну терапію. Інші можуть відновитися протягом кількох тижнів, але в них можуть виникати рецидиви у легшій формі на тлі стресів.

2. У собак середнього віку та літніх тварин хвороба розвивається аналогічно, але ознаки менш тяжкі й прогресують поступово. Повільна втрата ваги та загальне погіршення стану характерні на ранньому етапі, тоді як специфічні симптоми (описані вище) проявляються на пізніх стадіях.

3. У молодих клінічно здорових собак можуть виявитися зміни у показниках крові, характерні для захворювань печінки. Це ті тварини, для яких лікування буде найбільш ефективним.

У вест-хайленд-вайт-тер’єрів діагностика, симптоми та принципи лікування аналогічні тим, що застосовуються для бедлінгтон-тер’єрів.

Для діагностики можуть знадобитися загальний та біохімічний аналізи крові, УЗД, тести на інфекційні захворювання тощо.

Підвищення АЛТ є найбільш характерною біохімічною зміною. При гострому некрозі печінки може спостерігатися гепатомегалія. При хронічному прогресуючому ураженні печінка може зменшуватися через фіброз і цироз.

Може знадобитися біопсія печінки, щоб відрізнити хронічний гепатит від інших причин ураження печінки (наприклад, раку чи інфекцій), а також визначити ступінь тяжкості та поширеність проблеми. Біопсію роблять собакам старше одного року.

Лікування

На жаль, хвороба зазвичай діагностується вже на серйозній стадії. Залежно від тяжкості та перебігу вона може вимагати внутрішньовенного введення рідин, антибіотиків, кортикостероїдів, дієтотерапії, а також препаратів для зниження накопичення міді в печінці.

Існує кілька препаратів, які контролюють накопичення міді в печінці. Якщо захворювання виявлено на ранній стадії, коли клінічні ознаки мінімальні або відсутні, ці препарати дозволяють багатьом собакам жити нормальним життям. Використовують засоби, що зменшують всмоктування міді у кишечнику або сприяють її виведенню з сечею. Оскільки накопичення міді у вестів не є постійним протягом усього життя, дорослі собаки можуть не потребувати тривалої терапії — залежно від рівня міді в печінці. У тяжких випадках полегшення може давати терапія преднізолоном.

Існує генетичний маркер для діагностики мідного токсикозу, який дозволяє виявляти захворювання у хворих собак і носіїв у будь-якому віці.

Уражених тварин не використовують для розведення.

Головний лікар
ветеринарної клініки «УМКА»
Лацапнєва
Яна Олександрівна

По любым вопросам относительно здоровья своих питомцев
вы можете обратиться в нашу клинику по адресу:
ул. Новомостицкая, 2, тел: 067-100-34-75 с 9.00 до 21.00
просп. Минский, 10, тел: 098-598-57-28 с 9.00 до 21.00
с 14.00 до 15.00 санитарный час
Ветеринарная клиника «УМКА»
www.umka-vet.com.ua