Буквально, кон’юнктивіт означає «запалення кон’юнктиви», тобто подразнення прозорої мембрани, яка вистилає внутрішню частину повік і білок ока.

Очі у собаки дуже чутливі до впливу зовнішніх подразників: пилу, інфекцій тощо. Тому запалення необхідно почати швидко лікувати, адже воно викликає болючість і може перерости в інші, більш небезпечні захворювання ока. Як ви здогадалися, причини кон’юнктивітів досить різноманітні.

Простий кон’юнктивіт проявляється почервонінням і болючістю самого ока та внутрішньої поверхні повік, які супроводжуються більш чи менш прозорими виділеннями, що також може бути викликано інфекцією. Уражатися може одне око або обидва, але частіше захворювання має доброякісний характер.

Інфекційний кон’юнктивіт. Деякі мікроорганізми можуть викликати кон’юнктивіт у собак. Але часто запалення слизової оболонки є першим симптомом будь-якої вірусної інфекції та має серйозніші наслідки для молодих собак, у яких вірус чи бактерія впливає на весь організм. Таким чином, проблеми з очима собаки можуть свідчити про такі вірусні хвороби, як рання стадія чуми м’ясоїдних, герпесвірус собак, ротавірус, коронавірус, аденовірус собак. Бактерії (деякі стафілококи та стрептококи) і облігатні внутрішньоклітинні паразити (хламідії, мікоплазми) також можуть викликати кон’юнктивіт або ускладнювати запалення кон’юнктиви, створюючи вторинні суперинфекції.

Кон’юнктивіт, викликаний стороннім тілом або травмою. Травмування кон’юнктиви кігтями або іншими сторонніми предметами (гілки, дрібні рослинні частки чи пил) може викликати болючість і запальний процес ока. Влітку особливо слід уникати місцевостей із великою кількістю колосків, які можуть потрапити в око й застрягти, спричиняючи подразнення та запалення.

При слабкій сльозопродукції очі вашого улюбленця стають більш уразливими до дії зовнішніх подразників (синдром сухого ока або сухий кератокон’юнктивіт). Недостатня кількість сльози вже не може ефективно видаляти пил, який природно накопичується на поверхні ока і пошкоджує його. Але постійна сухість очей і кон’юнктивіт можуть свідчити також про неврологічні або метаболічні захворювання (чума м’ясоїдних, цукровий діабет, гіпотиреоз, хвороба Кушинга), а також бути побічним ефектом деяких лікарських засобів.

Порушення сльозопродукції також можуть бути пов’язані зі змінами самої слізної залози або непрохідністю слізних проток.

Закупорка слізних проток. Це невеликі канали, що виходять із внутрішнього кута ока й закінчуються в носовій порожнині, дозволяючи відтікати надлишковій сльозі. Несвоєчасний догляд за надмірною сльозотечею призводить до обсіменіння бактеріями та запалення структур ока.

Алергічний кон’юнктивіт. Дуже часто цей тип кон’юнктивіту виникає внаслідок запальної реакції при контакті з алергенами довкілля (пил, пилок, кліщі) та починається одночасно на обох очах. Він зникає, коли тварина втрачає контакт з алергеном (наприклад, алергія на пилок минає наприкінці весни). У такому разі можна знизити прояви за рахунок комплексного лікування алергії. Також інколи харчова алергія чи гіперчутливість до компонентів очної мазі або крапель може викликати кон’юнктивіт.

Кон’юнктивіти, викликані дефектами структур ока. Деякі собаки можуть страждати від завороту або вивороту повік. У цьому випадку слизова оболонка стає більш вразливою до впливу середовища (пил, вітер) і провокує рецидивуючі кон’юнктивіти. Пластична хірургія повік допомагає виправити цю проблему. Така аномалія трапляється в порід із великою кількістю вільної шкіри біля очей (бассет-гаунд, кокер-спанієль, бладгаунд, сенбернар, кламбер-спанієль, мопси, шарпеї, французькі бульдоги тощо). Неправильний ріст вій також подразнює рогівку й кон’юнктиву. Ця аномалія доволі поширена серед американських кокер-спанієлів, такс карликових довгошерстих, мініатюрних пуделів, дрібних брахіцефалів (шицу, лхаса-апсо, пекінеси), а також прямошерстих ретриверів.

Більш складні причини кон’юнктивіту у собак
1. Виразки рогівки (рани рогівки, що супроводжуються розпадом тканин). Найчастіше спричинені ударом кігтя, гілкою чи іншим предметом, рідше — вірусними захворюваннями. Без лікування стають дуже болючими. При дискомфорті собака намагається позбутися подразника, що посилює проблему. Виявити виразку рогівки може лише ветеринар.
2. Кератити (запалення рогівки).
3. Пухлини.
4. Внутрішньоочні порушення, як-от глаукома чи увеїт.

Найбільш часті ознаки:
- почервоніння кон’юнктиви, сльозотеча (серозні або слизисто-гнійні виділення), світлобоязнь (частково або повністю закриті повіки);
- набряк кон’юнктиви.

Діагностика
Почервоніння ока найчастіше свідчить про кон’юнктивіт. Проте обов’язковий офтальмологічний огляд ветеринарного лікаря необхідний, щоб упевнитися, що це саме кон’юнктивіт, а не інші внутрішньоочні патології. Якщо діагноз підтверджено, мета обстеження — визначити причину: пошук стороннього тіла, аномалій вій, первинних хвороб очей (глаукома, увеїт), алергія, вірусна інфекція тощо.

Лікування
Тільки після офтальмологічного огляду та додаткових діагностичних досліджень (які визначать причину недуги) ветеринарний лікар призначить правильне лікування.

Лікар ветеринарної
клініки «Умка»
Гапонова
Ірина Валентинівна