1. Біле око

За зовнішнім виглядом при виникненні захворювання рогівка втрачає свою прозорість і набуває блакитно-білого кольору. Таке помутніння може уражати лише верхні шари рогівки (виразки, травми) або всю її товщу, що свідчить про внутрішні пошкодження (вроджені аномалії рогівки, дистрофія рогівки, запалення райдужної оболонки ока, глаукома).

Першою причиною білого ока може бути виразка рогівки (прозорої плівочки ока). Виразка — це рана, яка є результатом абразивного впливу на очі: аномальне положення повік (повіки чи шерсть натирають), ненормальне розташування вій, травми, наявність стороннього тіла, недостатня сльозопродукція, хімічні опіки. У деяких випадках виразка переходить у перфорацію (розрив) ока.

Діагностика вимагає обов’язкового огляду офтальмолога з використанням тесту Ширмера та фарбування флуоресцеїном. Правильне обстеження очей і пошук сторонніх тіл під третім повіком іноді потребують седації тварини.

Терапевтичні заходи при виразках рогівки ґрунтуються на їхніх причинах і природі. Морфологічні аномалії усуваються хірургічно (ентропіон — заворот повік, аномальні вії, сторонні тіла, пухлини). Найпростіші виразки добре відповідають на медикаментозне лікування, засноване на постійних інстиляціях (закапуваннях) очних крапель з антибіотиками та регенераторними стимуляторами.

У складних випадках, коли є ризик розриву рогівки або темперамент тварини не дозволяє проводити маніпуляції, ветеринар може запропонувати тарзорафію. Це хірургічна операція під загальною анестезією, яка полягає в закритті рогівки та третього повіка шляхом часткового чи повного ушивання країв повік. Це дозволяє захистити очі від зовнішніх подразників і постачати рогівці речовини, необхідні для регенерації (завдяки контакту з третім повіком). Або ж виконують операцію з формуванням кон’юнктивального клаптя.

Після загоєння виразки може залишитися рубець у вигляді білуватої плями, відомий як бельмо.

Використання кортикоїдних препаратів протипоказане при корнеальних виразках: ніколи не використовуйте очні краплі без консультації з ветеринаром, адже ви не можете знати про цілісність рогівки.

Дистрофія рогівки — дуже рідкісне захворювання. Частіше зустрічається у чихуахуа, бостон-тер’єрів, такс… Ця патологія проявляється у віці від 5 до 9 років і надає оку трохи блакитно-сірого відтінку. У важких випадках, таких як виразка рогівки, єдиним хірургічним лікуванням може бути пересадка рогівки. За необхідності енуклеація (видалення ока) — єдине рішення для усунення болю та полегшення стану тварини. На початковій стадії зір зберігається, і серйозного дискомфорту немає.

2. Червоне око

Рогівка має прозору структуру, в якій відсутнє кровопостачання. Її запалення називають кератитом, що характеризується появою дрібних кровоносних судин у товщі рогівки. Око стає червоним і має незначне помутніння.

Кератит може розвиватися самостійно або супроводжувати інфекційний кон’юнктивіт, хвороби інших структур ока (увеїт, глаукома).

Гіфема — це наявність крові в оці. У такому випадку через кров не видно навіть райдужки. На початковій стадії вона червоного кольору, але в процесі згортання темніє. Виникає при травмах, інфекціях, порушеннях згортання крові, глаукомі тощо. Лікування ґрунтується на усуненні причини. Прогноз залежить від обсягу крововиливу (можуть залишатися наслідки).

3. Коричневе око

Пігментний кератит у собак брахіцефальних порід проявляється помутнінням рогівки, яке призводить до сліпоти. Формування темної плівки супроводжується легким збільшенням сльозотечі (сльози здебільшого слизисті). Це хронічна хвороба у мопсів та подібних порід, що включає міграцію й відкладення пігменту в рогівці. У цих порід орбіта ока більш пласка й менш глибока, очна щілина ширша, слізна плівка часто недостатня, усе це веде до хронічного висихання рогівки.

Прогноз обережний. Місцеві обробки можуть лише полегшити стан, але не усунути наявну пігментацію. Хірургія дозволяє покращити морфологію ока та уповільнити розвиток хвороби. Можна видалити пігментацію й значно відновити рогівку, але післяопераційні результати часто розчаровують.

У німецької вівчарки (рідше у грейхаундів, борзих, бельгійської вівчарки, бордер-коллі) аутоімунний поверхневий судинний кератокон’юнктивіт спричиняє ураження рогівки переважно рожевого або, рідше, пігментованого чорного кольору, які добре васкуляризовані й поширюються від кон’юнктиви до рогівки. Ультрафіолетове випромінювання сприяє розвитку хвороби, тому краще тримати собаку в тіні у період інтенсивного сонця. Лікування — медикаментозне: закладання офтальмологічних мазей щодня протягом 2–4 тижнів, надалі — до настання ремісії та контролю хвороби.

4. Перфорація

Перфорацію можуть спричиняти травми під час сутичок із когтями інших тварин або проникнення сторонніх тіл. Лікування й прогноз залежать від величини та глибини пошкодження. Хірургічне втручання дозволяє видалити сторонні тіла з подальшим ушиванням рогівки для відновлення її цілісності. У важких випадках життєздатність самого ока залишається під питанням.

Лікар ветеринарної
клініки «Умка»
Гапонова
Ірина Валентинівна