Бабезіоз (Піроплазмоз) - кровопаразитарна хвороба тварин, у тому числі собак, що супроводжується сильною лихоманкою і перебігає як понадгостро, гостро, так і хронічно при явищах гіпоглобінурії, жовтяниці та анемії. У собак найчастіше протікає гостро.

Переносники бабезіозу - іксодові кліщі, які нападають на тварину у теплий період року (зазвичай на весні та восени). Передача бабезі й між кліщами відбувається трансоваріально (через яйця).

Збудник бабезіозу собак - Piroplasma canis, одноклітинний кровопаразит круглої, овальної, грушовидної або амебовидної форми.

Патогенна дія збудників піроплазмідіїв починається з моменту потрапляння їх в організм сприйнятливої тварини зі слиною кліщів, що нападають для живлення кров’ю. Спочатку збудник затримується в лімфовузлах, селезінці та інших органах, з яких через різні проміжки часу надходять у кров. Продукти їхнього метаболізму мають токсичні властивості й діють як пірогени, що подразнюють центр терморегуляції, внаслідок чого виникає гарячка постійного типу.

Бабезії розмножуються в еритроцитах, спричиняючи інтенсивне їхнє руйнування. Внаслідок цього вивільнюється значна кількість гемоглобіну. В печінці він перетворюється на білірубін, який надходить у кров у великій кількості й відкладається в різних органах і тканинах, що є причиною розвитку жовтяниці (гемолітична жовтяниця). Значна частина гемоглобіну не встигає перетворитися на жовчні пігменти і виділяється разом із сечею, зумовлюючи гемоглобінурію. Різке зниження вмісту гемоглобіну й зменшення кількості еритроцитів спричинюють гемолітичну анемію та зміни процесів гомеостазу.

Найбільш чутливі до бабезіозу молоді та породисті собаки, у яких хвороба часто може закінчуватися летально. Інкубаційний період при заражені тварини через кліщів триває 6-10 днів (2-30 днів).

При гострому перебігу у собак відсутній апетит, вони пригнічені, важко дихають, температура тіла підвищується до 40-41 градусів Цельсія, але інколи буває, що температура знижується до 37 градусів Цельсія. Видимі слизові оболонки спочатку можуть бути гіперемовані (почервонілі), потім стають бліді, далі стають істеричним (з жовтим відтінком). На другий-третій день підвищення температури у тварини з’являється гемоглобінурія, при цьому сеча набуває червонуватого або кавового кольору.

Діагноз ставимо на підставі:
- епізоотологічних данніх (чи є в даному регіоні кліщі, та інші хворі тварини)
- клінічних даних (симптоми)
- виявлення під мікроскопом збудників у мазках периферичної крові

Кращим методом для постановки діагнозу є дослідження мазків крові. Діагноз підтверджується виявленням збудника. З цією метою за життя тварини досліджуються мазки крові, взятої від хворої та підозрюваної щодо захворювання тварини.

Кров для дослідження беремо із периферичних судин вуха. Місце взяття крові вистригаємо, протираємо 70% етиловим спиртом. Проколюємо стерильною голкою і беремо одну краплю крові, наносимо на кінець знежиреного предметного скла і робимо мазок. Мазки фарбуємо за методом Романовського і досліджуємо за допомогою імерсійної системи мікроскопа. Характерною формою для бабезій є парногрушоподібна, за якої груші з’єднуються загостреними кінцями під гострим кутом і заповнюють майже весь еритроцит. В одному еритроциті буває від 1-2х і навіть до 4х збудників.

Диференціальна діагностика.

Бабезіоз потрібно диференціювати від:
- гемобартенельозу
- лептоспірозу
- єрліхіозу
- бореліозу
- чуми м’ясоїдних
- отруєння (гемолітичними сполуками)

Лікар ветеринарної
клініки «Умка»
Коваль Альона Юріївна