тип: хребетні
клас: земноводні
ряд: безхвості земноводні
родина: квакші
вид: квакша звичайна (Hyla arborea)

Загальна інформація

Довжина тіла у самця 3–5 см, у самки становить від 3,5 до 6 см. Тривалість життя до 15 років. Є комахоїдною. Статева зрілість у самця настає в 1 рік, у самки — у 2 роки. Кількість яєць у кладці — від 500 до 2000 (залежно від умов проживання, а також вгодованості та розміру самки). Термін інкубації ікринок — 2 тижні. Родина квакш об’єднує близько 680 видів маленьких жаб. Більшість представників родини (понад 500 видів) населяють переважно тропічний пояс. Понад 140 видів мешкають в Австралії та Новій Гвінеї, інші живуть у Європі та Азії.

Більшу частину життя звичайні квакші проводять на суші. Вдень вони ховаються в укритті, схоплюючи лише здобич, що пролітає повз, а у вечірніх сутінках виходять на полювання і всю ніч ловлять комах та павуків серед гілок або в заростях кущів. Помітивши жертву, деревниця тихенько підповзає до неї, потім слідує потужний стрибок — і здобич схоплена довгим липким язиком.

Удень вони часто довго гріються на сонці. А восени, коли з кущів і дерев починає опадати листя, квакші припиняють полювання та спускаються на землю. Знайшовши відповідне укриття, вони зариваються в листя чи мох і до весни впадають у глибоку сплячку. У квітні першими пробуджуються самці, а через 6–8 днів — самки. Шлюбний сезон у квакш починається в травні. Для ікрометання амфібії обирають мілкі, прогріті сонцем калюжі, заповнені водою ями з дрібнокам’янистим дном або придорожні канави.

Самець квакші має великий однокамерний резонатор, прихований у глотці під язиком, за допомогою якого він приваблює самок, виконуючи свої «серенади», які чутно за кілька кілометрів. Приваблена піснями самка наближається до кавалера, і той, видершись їй на спину, міцно обхоплює її під руками. Тим часом самка приступає до ікрометання (кожна порція ікри має вигляд клубка завбільшки з волоський горіх і містить 150–300 яєць). Після запліднення клубок опускається на дно водойми. Ікринки жовтуваті, діаметром 1,5–2 мм, а разом із желеподібними оболонками, що набухають у воді, — до 4 мм.

Через два тижні з них виходять пуголовки з темно-оливковою спинкою та перлинно-золотистим черевцем. Вони живляться планктоном і часто харчуються у вертикальному положенні, піднявши голову до поверхні води. Через два місяці, підросши до 45–50 мм, пуголовки проходять метаморфоз, і молоді квакші завдовжки 1–1,15 см виходять на сушу.

Останнім часом з’явилася інформація, що утримання квакші вдома допомагає позбавитися від домашніх шкідників (мухи, таргани, вуховертки, міль, дрозофіли тощо). Враховуючи особливості живлення деревниці, ця амфібія справді буде пересуватися квартирою й активно полювати, але щойно комахи закінчаться, а також якщо вологість повітря буде низькою, квакша загине. Тож значно доцільніше та гуманніше утримувати її в тераріумі з належними умовами.

Біолог
Левчук
Марія Анатоліївна